| Позиция | Стоимость в сред. (в руб.) | Стелс | Найдено |
|---|---|---|---|
| Экстази Punisher (280 мг.) 3 шт. | 3670 | Магнит | Предзаказ |
| План каннабис (трим бошек) 1 гр. | 1200 | в городе | Заканчивается |
| Альфа ПВП (кристаллы) 1 гр. | 3050 | за городом | Есть |
| Псилоцибиновые грибы (Golden Teacher) 10 гр. | 9100 | за городом | Доступно |
| Мефедрон (кристаллы) 1 гр. | 2700 | Новый адрес | Ограничено |
| Метамфетамин (крис.) 1 гр. | 3630 | Ровный шоп | Заканчивается |
| Мефедрон VHQ XXL (кристалл) 1 гр. | 3090 | На выбор | Много |
| Микродоты LSD-25 (Premium) 2 шт. | 2200 | Доставка на район | Есть |
| Амфетамин VHQ 1 гр. | 3260 | Свежая загрузка | Доступно |
| Метадон 0.5 гр. | 4850 | Новый адрес | Ограничено |
| Кетамин 0,5 гр. | 3590 | в городе | Заканчивается |
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Братаны, история у меня ужасная, но прикольная. Залетел я недавно в квартиру одного закладчика, чтоб прикурить зеленую наркоту. Сижу значит за столом, сам себе думаю: "а почему бы не отдуплиться приготовить себе незабываемый кайф?" В голову идет сигарета, но я решил, что сегодня должен быть особый день, поэтому решил взять шишки марихуаны.
Начинаю выискивать нужные контакты, чтобы достать себе эту волшебную травку. Как оказалось, это дело не из легких. Но я не типа легаши, чтоб сразу падать духом! Я решил проделать этот путь до конца. В конце концов, мне удалось найти достойного поставщика.
Встреча проходит в заброшенном дворике. Слова кажутся важными, все в шепот. И тут громко звучит фраза: "Ускоритель тебе нужен?" Я понимаю, это командная фраза, знак о том, что я на правильном пути. Решаю пойти на риск, ведь иначе как попасть в кайф?
Дело сделано. В руках у меня долгожданные шишки, идеально завернутые, словно подарок от самого Каспарова. Я уже представляю себе, как буду наслаждаться этим вечером: закурю, сяду за стол и буду играть в шахматы, словно гений.
Возвращаюсь домой, создаю атмосферу. Зажигаю свечи, включаю расслабляющую музыку, наливаю себе в рюмку виски. Мои руки дрожат от предвкушения, и вроде все идет по плану.
| Ход шахматной партии: | Моя фраза: | Реакция наркоты: |
| 1. e4 | "Залетаем?" | Наркота медленно взлетает, начинаю ощущать прилив энергии |
| 1... c5 | "Всегда готов к чему-то новому" | Каждый мой ход сопровождается приятным ощущением, словно я захожу на новую волну |
| 2. Nf3 | "Кажется, ты где-то заблудился" | Моя концентрация растет, словно я вижу доску шахмат в мельчайших деталях |
| 2... d6 | "Твоя очередь" | Время кажется замедляется, я глубже погружаюсь в партию, с каждым моим ходом ощущаю тонкости игры |
Обломать кайф я не намерен. Каждый ход, каждая фраза — это поистине философия игры в шахматы. Я вижу все черно-белыми! Мое воображение разгорается, словно в мозгу зажжена самая яркая искра. В этот момент я чувствую себя настоящим мастером, а Каспаров просто отдыхает.
Ничто не может отвлечь меня от этого волшебного момента, даже звонок в дверь. Я вставляю паузу, спокойно подхожу и открываю. И тут стоят передо мной легаши. У меня внутри происходит всплеск эмоций — паника дает дрожь по всему телу. Но я не попусту вырос подобно гепарду на улицах, я отлично знаю, как выйти из подобных ситуаций.
Легаши: "Что ты тут делаешь?" Я: "Да ничего такого, просто играю в шахматы со своими друзьями. Уж как получается..."
Мне удалось избежать неприятностей. Легаши отошли, а я вернулся к своей игре. Но, конечно, после такой ситуации, сосредоточенность немного ослабла. И тут я понимаю, что забыл сделать последний ход, сделать рокировку. Это рокировка была ключевым моментом, который решал исход партии.
Моя уверенность начинает трескаться по швам, зато у наркоты все в порядке — она просто подготовила для меня сюрприз. В ушах зазвучала ее хитовая фраза: "Обломал кайф, братик!"
Ну и ладно, думаю я себе, не судьба. Я не вижу смысла противостоять таким сюрпризам судьбы. Жизнь продолжается, и сегодня она решила пошутить надо мной. Но я не сдаюсь, я вернусь к своим шишкам и к шахматам.
Мир шахмат и наркот похожи на две параллельные вселенные, которые время от времени переплетаются в нашей реальности. В то время как я сидел за шахматной доской, в моей голове происходили невероятные вещи. Кто знает, что бы я увидел и ощутил, если бы мне удалось закончить партию?
Так что друзья, не бойтесь садиться за шахматную доску или залетать на любую другую зеленую наркоту. Это наш выбор, наш путь. И пусть с нами будет шахматный дух Каспарова, которого ничто не может победить! Stay high and play chess!

Feedback
Тред